"...Покайтеся, і віруйте в Євангелію!" (Біблія, Мр.1:15)
Бог кличе! Бог кличе. Невже ти не чуєш?
Чому єж стороною без Нього мандруєш?
Чому відкладаєш на потім усе,
А потім чи буде? Сьогодні Бог жде!
Не варто на потім надіятись, друже,
І голос Любові відкинуть байдуже.
Ти нині здоровий, на світі живеш,
А може вже завтра в могилу зійдеш?
І вічна душа піде в інші простори.
Зустрінуть чи ні тебе ангельські хори?
У вічную радість чи в вічні плачі
По смерті піти доведеться тобі?
"Мене засміють, - кажеш нині, - всі люди",
Задумайсь: де п'яницям, блудникам бути?
Ти також із ними?! Не блудиш, не п'єш, -
Та осторонь Бога і Церкви живеш.
Ще власная гордість у серці гніздиться,
І гріх не дає із Христом порідниться.
Ти так ще залежиш від думки людей,
Від їх лиш дочасних, облудних ідей.
Якісь ритуали священні вчиняєш,
Молитву із ранку й на вечір читаєш.
А Бога не знаєш, не знаєш Христа,
Хоч десь в глибині Його прагне душа.
Спасай свою душу! Цей день - день спасіння,
Сьогодні покайся й одержиш нетління.
Великі страждання, Голгофа і хрест...
Прийшла перемога - Бог з мертвих воскрес!!!
Воскреснеш і ти! О, куди попрямуєш,
Якщо без Спасителя стежку торуєш?
Бог все найцінніше за тебе віддав,
І хоче, щоб милість по вірі прийняв.
А ти каяття на пізніше лишаєш,
Що буде за хвильку - не знаєш, не знаєш.
Щоб скутий дочасний навіки не став, -
Покайся... і знай: Бог на тебе чекав.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Живём - - Анастасия Стайкова Каким бы ни казался подросток, или юноша, или девушка, какими бы агрессивными и безумными, пропащими не казались они с с виду, внутри каждый из них стремится к Свету, стремится найти ответы на эти вечные вопросы о смысле жизни... Просто к каждому нужен свой подход... И Бог любит КАЖДОГО из них, как он любит меня, тебя... И только Бог знает, к кому как подступиться. И Он призывает своих детей, чтобы утешить, научить и послать назад, к людям, чтобы помочь им, КАЖДОМУ, принять Христа и получить такое же утешение, как мы сами получили от Него... И Он даёт мудрости, как донести это... Просто нужно согласиться, найти в себе смелость и пойти...
Публицистика : Есть только вы и Бог - Роман Щетенко Все дело в том, что воцерковиться, это не самоцель, это лишь следствие. Мы не можем восполнить внутреннюю пустоту Церковностью. Церковь не Бог. И да, Бог в Церкви, но Он ДЛЯ Церкви. Хочешь встречи с Богом в Церкви, стань Церковью.. то есть частью Церкви. Как ей стать? Найти Бога лично и непосредственно.
