Ми маленькі промінці,
Держить нас Господь в руці.
Він нас гріє і голубить,
Бо Ісус нас дуже любить.
Він батькам дарує сили,
Щоб промінчики ростили.
В нас Ісус в сердечку є,
Наче сонечко встає.
Ми промінчики малята,
Але будем підростати.
Будем вчитися молитись,
Як промінчики світитись.
Будем вчитися співати,
Щоб Ісус прославляти.
Будем в Господі радіти
І любов'ю всім світити.
Будем дякувати Богу
За любов і допомогу.
Нам любов Христова сяє,
Нас ростить і зігріває.
Як маленькі пагінці.
Підростають промінці.
***
Підростуть промінці маленькі,
Пустять Бога в своє серденько.
Будуть людям шлях осявати,
Наші любі Божі малята.
Царство Боже таких, як діти,
Що так щиро любов'ю світять.
Умань 2007
Комментарий автора: Дякую Богу за мою, маленьку колись, групу "Промінці", для яких я писала цей монтаж. Буду дуже рада, якщо ці рядки стануть комусь у нагоді.
Людвенко Ирина,
Небесный Иерусалим
Я вечный пиллигрим. Удела этого
Я добивалась столько долгих лет.
И мне ли на ветра сегодня сетовать
Коль парусам без них дороги нет?!
Я странник на земле. Дороги пыльные...
Свой свадебный наряд приподниму,
Чтоб не запачкать. Грешная, бессильная,
Но я оправдана! И я иду к Нему!
"Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение."
Филипп. 1:21
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
Свидетельство : Сон пробуждения - Валентина Вторникова Есть люди лишены зрения или слуха, но среди них есть добрейшие сердца, которые благодарят Всевышнего за радость принимать свою жизнь и не лишены любви, добра и сочувствия.
