Пів неба на порожній шлунок -
І знов занудить від нудьги.
Середньовічний облаштунок
Годиться лиш на вітряки.
Усе інакше. Мрії з болю
І радість з горя, небо з дна.
Усім байдуже. Нам з тобою
Частково теж уже. Однак.
Ще зо два цвяха не забито
В мазуту ночі й білість рук.
Життя ляльок під оксамитом
Розмірене, мов сонця стук
До шиби вранці крізь тенета
Задух, задум і засипань.
Усе пробачити – потреба
Дерев напровесні бажань.
І знову йти ловити колір
В коробки душ, немов жуки.
Пів неба на порожній шлунок
З’їдають вранці дітлахи.
Прочитано 4384 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 2,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
ну не дуристика? Комментарий автора: Ні, Льова, не дурістіка!
Сороколіт
2008-11-30 11:53:40
Ні, Льова, не дуристика...
хоча й не по профілю сайту...
Просто Андрію потрібно виразити себе, а (можливо) й ніде...
(це була інформація для Льови)
Андрію, наші почуття і світосприйняття не в змозі до кінця ніхто зрозуміти, бо кожен дивиться на світ по-своєму, навіть якщо це діти одних батьків з одним вихованням.
Але зрілість полягає в тому, щоб поважати інших і сприймати їх разом з їхнім світоглядом (не означає погоджуватись). І цього не потрібно вимагати від інших. ЦЕ потрібно ДАВАТИ іншим. Прогсто зрозумій тих, хто, згідно з тематикою сайту очікує знайти щось собі рідне.
Не прошу підлаштовуватись під нас, але будь ласкавий поважай хід і наших думок, і наш світоглід, бо ж, як відомо, "в чужий монастир"..
З повагою, ще один учень Христа.
Молитва о правителе - Лариса Попова Иисус сказал Своим ученикам: ЖАТВА СОЗРЕЛА, ДЕЛАТЕЛЕЙ МАЛО.
Не стоит нам ждать ,,самозарождения,, добрых делателей в парламентах и выше, которые поставят в подотчетную им власть людей компетентных в своем деле да ещё и с доброй волей и чистой совестью.
Когда народ Израиля томился в рабстве и вопиял к Богу в Египте, то Бог увидел того, кто активно выступил против рабства. Это был Моисей. Он повел себя неумело в своем протесте, был даже вынужден бежать из своей страны. НО! он был АКТИВЕН! и Бог стал учить его и научил! научил быть эффективным борцом за процветание своего народа.
Отче! покажи мне МОЮ часть в деле преуспевания и процветания народа моего, страны моей, которой Ты, Благословенный, Един Глава и Владыка. Аминь.
Поэзия : Рождение церкви - Лариса Зуйкова Эта история не вымышленная. Так, действительно, воздвигался наш молитвенный дом и переживания о сегодняшнем дне нашей церкви тоже не вымышленные.
